племінник

племінник
[плеим’і/н:иек]
-ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іy

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "племінник" в других словарях:

  • племінник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • племінник — а, ч. Син брата або сестри; небіж …   Український тлумачний словник

  • племінничок — чка, ч. Зменш. пестл. до племінник …   Український тлумачний словник

  • сестренец — племінник, син сестри …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • сыновець — племінник, син брата …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • Коцюба, Гордий Максимович — Гордий Максимович Коцюба Гордій Максимович Коцюба …   Википедия

  • братан — а, ч. 1) діал. Племінник із боку брата, небіж. 2) жарг. Член злочинного угруповання …   Український тлумачний словник

  • небіж — не/бо/жа, ч. 1) Син брата або сестри (про рідних, двоюрідних, троюрідних); племінник. 2) пестл. Звертання до чоловіка, молодшого за віком. 3) заст. Бідолаха …   Український тлумачний словник

  • сестринець — сестрі/нець, нця, ч., діал. Племінник – син сестри …   Український тлумачний словник

  • сестрич — а, ч., діал. Племінник – син сестри …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»